Подписаться:
Поиск по сайту:
Считаете ли вы обязательным отделить власть от бизнеса
Евроатлантическая интеграция
Независимость СМИ   ::   Коррупция   ::   Экономика   ::   Терроризм

23-11-2019 10:52:48
День пам'яті жертв голодоморів: Страшні сторінки української історії, які не варто забувати
День пам'яті жертв голодоморів: Страшні сторінки української історії, які не варто забувати Меморіал жертв Голодомору
У сьогоденному різноманітті продуктів харчування важко навіть уявити, що у 1932-1933 роках в українців зовсім не було харчів.

Страшні сторінки української історії, які не варто забувати Меморіал жертв ГолодоморуПогляд
У сьогоденному різноманітті продуктів харчування важко навіть уявити, що у 1932-1933 роках в українців зовсім не було харчів. Щоб вижити, люди їли кору дерев, жолуді, на полях визбирували залишки зерна, картоплі чи буряків. Проте за такі вчинки жорстоко карали.
Розповідаємо детальніше, з яких причин в Україні був запроваджений День пам’яті жертв голодоморів.
Історія дня пам’яті
Відзначення цього дня започаткували з указом президента України Леоніда Кучми № 1310/98 від 26 листопада 1998 року як "День пам'яті жертв голодоморів". У 2000 році назва була змінена на "День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій", а 2004 року – на "День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій". З 2007 року назва звучить як "День пам'яті жертв голодоморів".
Хоча між експертами точаться суперечки – як називати цей день: пам'яті Голодомору чи голодоморів, адже їх було три. Частина українських істориків та громадських діячів вважає за доцільне відзначення як Дня пам'яті жертв Голодомору, бо на сьогодні в Україні на юридичному та законодавчому рівні статус Голодомору має лише один геноцид, 1932—1933 рр.
День пам’яті відзначається щорічно в четверту суботу листопада.
Страшні сторінки української історії
Голодомор – це геноцид українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити цілком чи частково українську національну групу. Ця кваліфікація випливає із Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року "Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього" та Закону України "Про Голодомор 1932–1933 років в Україні" від 28 листопада 2006 року.
Трагедія Голодомору 1932-1933 років в Україні офіційно заперечувалася владою СРСР протягом багатьох десятиріч.
Восени 1932 року комуністи розпочали спеціальну каральну операцію – масовий штучний голод, унаслідок якого загинули мільйони людей. Заборона ведення статистики смертності унеможливлює встановлення точної кількості й вичерпного поіменного списку жертв. Зазначається, що померло більше 7 млн українців.
Штучний голод був спричинений масовою конфіскацією врожаю – у селян примусово забирали продукти харчування та худобу. У ті часи влада заборонила виїзд голодуючих за межі України, прийом допомоги для голодних людей із-за кордону та наказала навмисно псувати продукти харчування, які не можна було конфіскувати.
На практиці це відбувалося наступним чином – бригади ходили від двору до двору та обшукували найменші шпаринки, де селяни могли сховати продукти, і забирали все до останнього. Селяни вдавались до різних способів приховування зерна: висипали у скрині й прикривали одягом, заносили на горища, закопували у землі, навіть насипали в пляшки, залиті смолою й сховані в криницях чи ставках.
Спогади тих, хто пережив голодомор, свідчать про штучне створення голоду. Зі спогадів Катерини Никогда, 1922 року народження (село Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області): "У брата мого чоловіка Павла було дванадцятеро дітей. 1932 року активісти увірвались до хати [в селі Матусів Шполянського району Черкаської області] і почали конфісковувати всі продукти. Його жінка Ганна голосила, указуючи на дітей, змилуватись заради Бога, над ними. Її відштовхнули, а один з червоноармійців, зазирнув у піч і забрав навіть останній горщик з квасолею. Чоловіків брат, його жінка й всі діти не дожили до наступної весни".
І таких сімей було безліч. Щоб знайти бодай трохи продуктів, люди ходили на поля після збору врожаю і вишуковували залишене зерно, картоплю, буряки. Такі дії жорстоко каралися.
За свідченнями очевидця із села Долотецьке Вінницької області, 1913 року народження, за підібрані кілька цибулин убивали навіть дітей: "12-річний Сидір, що опух з голоду, пішов на колгоспне поле після того, як уже був зібраний врожай. Серед замерзлих грудок хлопець знайшов п’ять цибулин — не зерна, не центнер буряків, а цибулю. Хотів принести родині, з 12 членів якої залишилися батько і молодша сестричка. Так, голова колгоспу, якого прислали звідкись, як побачив такий "злочин", наздогнав його. Хлопець навіть не тікав, бо сил не було. Завалив дитину і став по-звірячому гамселити, щоб не крав колгоспне майно. Наостанок ударив руків'ям револьвера по голові, від чого бідолаха одразу і помер. У селян на очах — ті навіть не в силах були заступитися — такий собі "виховний момент" для решти, хто насмілився вижити".
Намагаючись вижити, люди готували щось їстівне з листя та кори дерев, буряну. Вживали також горобців, галок, слимаків, пуголовків, жаб, ящірок, мишей, котів та собак, трупи домашньої худоби. Від голоду люди втрачали розум – траплялися випадки канібалізму.
А в цей час радянська влада відправляла надлишки зерна на експорт, а іноді просто знищувала такий необхідний для українців хліб.
Заходи до дня Голодоморів у Києві
Щороку в Україні в листопаді згадують про голодомори 1932-1933 років, а також 1921—1923 та 1946—1947 років – проводять поминальні панахиди, реквієми, тематичні виставки та традиційну акцію "Засвіти свічку".
В КМДА повідомили, що у столиці 23 листопада проведуть жалобні заходи на території Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" (вул. Лаврська, 3) за участю представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості, духовенства, іноземних гостей.
О 16:00 цього ж дня буде оголошено хвилину мовчання на вшанування пам’яті жертв голодоморів, а також проведено загальноукраїнську акцію "Засвіти свічку". У цей час кожен охочий може долучитися до вшанування загиблих співвітчизників та встановити свічку на підвіконні.
Також цієї суботи на території Києва приспустять Державний Прапор України, обмежать проведення заходів розважального змісту та внесуть зміни до програм комунальних засобів масової інформації.
23 листопада у храмах проводитимуть поминальні панахиди за загиблими внаслідок голодоморів в Україні.
До 30 листопада триватиме виставка-реквієм "Не згасне в серці пам’яті свіча" у Міській спеціалізованій молодіжній бібліотеці "Молода гвардія".
До 29 листопада у Державному архіві м. Києва відбуватиметься виставка архівних документів "До Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні". 
Сьогодні таку ситуацію важко уявити, проте зробити це необхідно, щоб хоча б на мить усвідомити жахіття тих років і не допустити їх повторення.

Посмотреть все новости

укр eng
Партнеры

MSZ 

Institute of Mass Information
 

http://www.diamatik.org/index_old.htm

 

Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном

"Зеркало недели"

"Україна і світ сьогодні"

 

 

 

 

 

© Copyright c 2002-2007"Диаматик" www.diamatik.org,
Все права защищены. При любом использовании материалов сайта гиперссылка нa www.diamatik.org обязательна.
Программирование
Абрис-ком
Портал 'Громадський прост_р' : Civic Space Internet
Portal