Подписаться:
Поиск по сайту:
Считаете ли вы обязательным отделить власть от бизнеса
Евроатлантическая интеграция
Независимость СМИ   ::   Коррупция   ::   Экономика   ::   Терроризм

03-09-2019 09:47:03
Ця шестирічна війна (1 вересня 1939 — 2 вересня 1945) йшла на всіх континентах — Європа, Азія, Африка, Океанія і Нова Гвінея, Алеутські острови Америки і викликала насильницьку або передчасну смерть 55−80 млн осіб.

Андрій Зубов Ця шестирічна війна (1 вересня 1939 — 2 вересня 1945) йшла на всіх континентах — Європа, Азія, Африка, Океанія і Нова Гвінея, Алеутські острови Америки і викликала насильницьку або передчасну смерть 55−80 млн осіб. Від 2/5 до половини загиблих — громадяни тодішнього СРСР. 13,5 млн втратив Китай, 6,5 — Німеччина, 6 — Польща, 3,75 — Японія, 3,0 — Індія. Понад 5 млн солдатів Червоної армії опинилося в німецькому полоні і половина з них загинула. Більше десяти мільйонів осіб були насильно переміщені. І в ці цифри втрат не включена війна проти власного народу в СРСР — депортації калмиків, німців, чеченців, кримських татар, поляків і багатьох інших народів, що втрачали під час цих насильницьких дій від 10 до 40 відсотків людей. А війна проти українського, литовського, латвійського і естонського визвольного руху силами НКВС до 1953−56 рр. І знову сотні тисяч убитих. А громадянська війна в Китаї? — мільйони убитих до 1949 року. За дуже приблизними підрахунками в СРСР було зруйновано до 6 мільйонів будинків, в Японії — 3 мільйони, у Франції та Німеччині — по два мільйони. У Німеччині було зруйновано 34 тисячі кілометрів залізничних колій, у Франції — 37 тисяч кілометрів, у Японії — 50 тисяч кілометрів. Німеччина повинна була виплатити репарації в розмірі 20 мільярдів доларів. Половину цієї суми — СРСР і Польщі. Захід в 1947 році від своєї половини відмовився і був включений план зворотної допомоги всім розореним країнам — і переможеним і переможцям. А на сході репарації були виплачені повністю і навіть взяті з надлишком. Тільки процвітанню Росії і Польщі це не допомогло. Цифри говорять про масштаб трагедії далеко не повно. Адже не менш страшні величезні моральні, психологічні травми, заморожені конфлікти, пов’язані з переділом кордонів. На Заході їх в цілому вдалося залікувати за півстоліття. На Сході вони сочатся кров’ю й зараз. І шви можуть розійтися в будь-який момент. У Росії зараз є два шляхи — бачити свою провину і провину інших Вчора я прийшов у російський Держархів (ДАРФ), де відкрита скромна виставка «1939 рік. Початок Другої світової війни». Три невеликі зали, здебільшого — відомі вже документи. З нового — радянський оригінал Пакту 23 серпня з секретним протоколом. Багатьох уже опублікованих найважливіших документів немає, інші представлені фрагментарно — не всі сторінки. І немає й натяку на ті таємниці, яких чекають історики — протоколи 1939 року — травневих конференцій керівництва СРСР із зовнішньої політики, гіпотетичного засідання політбюро 19 серпня, на якому було прийнято рішення підписати Пакт з Німеччиною. Немає і передбачуваної військової конвенції на випадок оголошення війни Англією і Францією СРСР в результаті поділу Польщі або активних дій цих країн на Заході, у відповідь на напад Німеччини на Польщу. Можна з упевненістю сказати, що в тій чи іншій формі такий документ існує. Цьому є багато непрямих документальних підтверджень. Тож нічого принципово нового, але на серці дуже важко. І коли я йшов з архіву додому через Дівоче поле, я думав, чому так обтяжливо від цих подій 80-річної давності? І мені стало абсолютно ясно: так обтяжливо тому, що не всі уроки цієї найбільшої трагедії вивчені і не всі висновки зроблені. Вбивство на фронті 27 мільйонів осіб, Голокост — 6 мільйонів, загибель десятків мільйонів мирних жителів —усього цього могло б не бути якщо не боягузтво одних, безпринципна жадібність інших, безумство реваншу третії, страусина політика четвертих. Крок за кроком Мюнхенська змова. Англія і Франція не повинні були віддавати Чехословаччину на розчленовування Німеччини і з моральних і з чисто військових міркувань — Чехословацька промисловість була краща німецької та захопивши її і золотий запас цієї багатої країни нацисти істотно зміцніли. Чехи повинні були воювати з німцями, а не піднімати руки вгору — «план аероплан» Бенеша був ганебним. Іноді краще воювати і загинути, ніж добровільно стати на коліна і зберегти життя для бандита, який розпорядиться ним на свій розсуд. Вторгнення в залишки Чехословаччини 15 березня 1939 року мало викликати оголошення війни Англією, Францією і Польщею Німеччині. Не викликало. Ніхто не хотів війни, всі пам’ятали жах Першої світової. Думали — так розсмокчеться. Польща навіть прихопила у розчленовуваної Чехословаччини Тєшин і кілька перевалів у словацьких Татрах, Угорщина — Карпатську Русь. Звичайно ключовим злочином, який відкрив війну і найбільшою дипломатичною дурістю, яка коштувала СРСР 30 мільйонів життів, був Пакт про ненапад 23 серпня. Саме він розв’язав руки Гітлеру. Уклади СРСР пакт з Англією і Францією — війни б не було. Гітлер розмірковував про війну на два фронти — з Польщею на Сході, з Англією і Францією на Заході — в ті дні (ці документи представлені), і не наважувався йти на неї. Але маючи Росію в кишені — пішов. Він хотів втягнути Росію у війну повністю на своєму боці, але Сталін цього не хотів. І йому на руку Англія і Франція не оголосили СРСР війну, хоча він зайняв половину Польщі. Та й з Німеччиною війна велася «дивна». Втрати рахувалися тисячами загиблих до травня 1940 коли почалося всерйоз. Англія і Франція, гаранти Версальського миру, цим миром пожертвували заради миру своїх народів, і в підсумку, як сказав у 1938 році Черчілль, отримали і війну, і ганьбу. Сталін, навпаки, прагнув влади над світом, але мріяв про війну Німеччини з Англією і Францією, в яку він вплутається останнім і буде диктувати свою волю Європі. А вийшло зовсім інакше. Божевільний Гітлер, спокусившись слабкістю Червоної Армії, показаною у війні з Фінляндією, вирішив почати війну на два фронти. А тут і Японія визнала, що її час настав, і напала на Гаваї та Гонконг. І ось цей ланцюг безумств, боягузтва, жадібності, нелюдяності. Маніакальний фельдфебель Гітлер, ненаситний людожер-швець Сталін, миротворці і джентльмени Чемберлен і Даладьє, ізоляціоністи у США. Всі вони внесли, нехай і нерівний, але необхідний внесок, щоб мир впав 80 років тому і почалася бійня. У Росії зараз є два шляхи — бачити свою провину і бачити вину інших. Перше — гарантія того, що кошмар не повториться. Друге — майже вірний шлях до повторення жаху 80-річної давності. Щойно на конференції в Празі я сказав, що СРСР і Сталін, підписавши Пакт розв’язали війну — не кажіть так, заперечила мені німецька дослідниця. Так у нас говорять тільки неофашисти, применшуючи провину Німеччини. Ми винні цілком і винні в тому, що захопили Сталіна. Для Німеччини думка колеги абсолютно морально вірна. У Росії ж повинні бачити ситуацію морально на 180 градусів інакше. А з точки зору архівних фактів — винні всі, різною мірою, але всі. І тому та війна — спільна трагедія і спільна біда світу, на те вона й світова. І я схиляю голову і коліна перед усіма народами, постраждалими від тієї війни, за провину свого народу, який допустив до влади людожера Сталіна і пішов за ним. Російська вина колосальна. І жертви росіян, нітрохи не спокутуючи цю провину, свідчать про неї. Текст опубліковано з дозволу автора

Посмотреть все новости

укр eng
Партнеры

MSZ 

Institute of Mass Information
 

http://www.diamatik.org/index_old.htm

 

Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном

"Зеркало недели"

"Україна і світ сьогодні"

 

 

 

 

 

© Copyright c 2002-2007"Диаматик" www.diamatik.org,
Все права защищены. При любом использовании материалов сайта гиперссылка нa www.diamatik.org обязательна.
Программирование
Абрис-ком
Портал 'Громадський прост_р' : Civic Space Internet
Portal